Чи потрібен Україні український менталітет?

                                                                                                                       Олександр Стражний,                                                                                                                                          автор книги "Український менталітет"                              

             Кажуть, що росіяни, українці й білоруси – один народ, а їхні правителі – інший. Начебто із правителями більш-менш зрозуміло. А з народом? Чи справді ми "однакові"? Або все-таки різні? Хто такий українець? Чим він різниться від росіянина, поляка, француза? Які в його ментальності козирі? А які масті биті?

            Щоб знайти відповіді на ці питання, я заходився порпатися в літературі. І виявив, що науково-популярних видань про український менталітет не існує. Точніше, вони начебто є, однак... Однак ці публікації, умовно кажучи, поділяються на три типи. 

            Перший варто назвати так: параноїдально-патріотичні мантри. Щось на кшталт "москалі пішли від Мосоха, а козаки від першого сина Яфета – Гомера". Круто, чи не так? Одне слово, Україна – батьківщина слонів. Ну, як не слонів, то принаймні найрозумніших, найхитріших мавп.

            Другий напрямок діаметрально протилежний. Його головна думка така: українець – це маргінал, людина, невротизована комплексом меншовартості, незатребуваності, нереалізованості... У подібних дослідженнях, причому своїх же, українських авторів, червоною ниткою проходить висновок: "нас гнобили, гноблять і гнобити будуть". 

            І третій варіант публікацій на цю тему – глибокодумні філософські трактати, в яких годі що-небудь зрозуміти.

            Виявляється, навіть тепер, у ХХІ столітті, в українській культурі немає чіткого уявлення про те, що ж таке національний менталітет. Скажемо прямо: ми себе не знаємо! А не знаючи – не розуміємо. 

            Що ж, не знайшовши відповіді на ці питання, я вирішив відповісти на них сам. Причому намагався бути неупередженим, не висувати якихось власних гіпотез, а об`єктивно (наскільки це можливо) зобразити все, як є.

            Внаслідок цього пориву вийшла книга "Український менталітет. Ілюзії – міфи – реальність". Вона здобула високий попит у читачів і за рік витримала декілька додруківок накладу.  

            Ось що пишуть про неї ЗМІ і спеціалісти.  

             "Ця праця виняткова. Дослідження розширює межі традиційного, відверто кажучи – обмеженого уявлення про український менталітет, згадки про який, як правило, зринають у свідомості під впливом мас-медійних, політичних або пропагандистських чинників". Наталя Гаук, літературно-критичний часопис "Київська Русь".

      "Оригінальна систематизація матеріалу, цілісність узагальнення закономірностей формування української ментальності й той позитивний заряд, який ця книга несе, роблять її привабливою й цікавою". Валерій Яровий, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії слов'ян Київського Національного університету  імені Тараса Шевченка.

     "Після прочитання книги у мене виникла до України симпатія й інтерес довідатися про її громадян більше. З дозволу автора я озвучила його висновки на конференції з питань подальшого розширення Європейського Союзу". Агнеш Лацконе, зав. кафедри політології Печського університету (Угорщина)

     "Раніше я більш-менш здогадувалася про те, що являють собою різні українські типажі. Але здогадуватися – одне, а розуміти – інше: ця книга дозволила мені розкласти по поличках мої відчуття. Я по-іншому почала дивитися на людей. Мені стала зрозуміла логіка їхніх вчинків". Тетяна Луньова, керівник проектів благодійного фонду  „Українські книжки”

      "Психотерапевт і письменник Олександр Стражний зазвичай захопливо пише на медично-ізотеричні теми. А тут раптом вибухнув бестселером "Український менталітет: ілюзії-міфи-реальність". Дивна річ, але саме з лікарів виходять чудові письменники". Газета "Демократична Україна".

      "Олександр Стражний – психотерапевт вітчизняного менталітету!". Газета Хрещатик".

            "Браво Олександру Стражному! З усієї прочитаною мною численної літератури, пов'язаної з Україною, її історією, українцях, як нації, архетипу українця, книга "Український менталітет" – найбільш вдала, ґрунтовна і зрозуміла. Читаючи книгу, отримав справжню насолоду. Винятково тонко виважена така чутлива грань, як порівняння ментальності українця з іншими народами, перш за все з росіянами".  Георгій Санніков, письменник (Москва).  

            Це лише невелика частка відгуків читачів. 

            Але – увага! Навряд чи ви знайдете цю книжку в книгарнях України.

            Чому?

            Найбільш змістовно авторові на це запитання відповіли у київський книгарні "Є". Розмова відбувалася приблизно таким чином.

            – Скажіть будь ласка, чи є у вас книжка "Український менталітет"? – запитую у продавця.  

            – Зараз подивлюсь у комп'ютері… Так, ми її отримали, – відповідає продавець.   

            – На полицях я її не знайшов.

            Продавець шукає і теж не знаходить.

            – Тю… Немає… Зверніться до директора магазину.

            Звертаюсь до директора магазину.

            – Скажіть будь ласка, чи є у вас книжка "Український менталітет"?

            – Так, ми її одержали, – відповідає директор. – Але…

            – На полицях її немає. Чому?

            – Тому, що… тому що… Розумієте, в нас є інвестори…

            – Ну то й що?

            – Вам краще це пояснить мій помічник (зникає у кабінеті).

            Звертаюсь до помічника директора магазину.

            – Скажіть будь ласка, чому ви вилучили з продажу книжку "Український менталітет"? Я її автор.

            – Тому, що… Ви розумієте… Наш магазин, так би мовити, є осередком української культури…   

            – Ну, так, – кліпаю очима. – Осередком української культури. І що?

            – Тобто, осередком книжок українською мовою.

            – А ця книга якою мовою?

            – Так, українською… Але… Ми взагалі намагаємося розповсюджувати книги українських авторів.

            Я, вважаючи що мене сприйняли за китайця, потягся за паспортом.

            – Ну, не лише українських авторів… – зупинила мене помічник директора. – У нас книги різні… і різними мовами… але…

            – Але що?

            – Але ваша книга є для нас неформатом.

            – Чому? – кліпаю очима ще дужче. – Може там щось не так? Чи бо вона не цікава?  

            – Ми не знаємо, що це за поняття таке, український менталітет.

            – Так ви б почитали і дізналися. Ви її читали?

            – Продивилася. Ваша книга для нас – неформат.   

             У лютому 2009 року в книжковому магазині "Є" відбулася гучна презентація декотрої іншої книги одного з українських письменників, яка містила ненормативну лексику, відверті описи гомосексуальних сцен, мастурбації, сексуальних стосунків з неповнолітніми, актів насильства, застосування наркотичних речовин. Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі визнала цю книгу порнографічною і наказала вилучити її з обігу. Але не такий то "осередок української культури", щоб звернути на це увагу! Великий натовп, який ледь вмістився до зали книгарні "Є" під час презентації цієї книги, задоволено сміявся і аплодував.

             Автор книжки "Український менталітет" висловлює щиру подяку книгарні "Є" за ґрунтовне пояснення того, що є форматом, а що неформатом української книжки.  

            А, можливо, української культури взагалі?

                                                                                                                                        Інші статті